КЗ Сумський Палац дітей та юнацтва
Вівторок, 19.12.2017, 00:23
ПДЮ на Facebook
Авторизація
Наш Палац
Відділи Палацу
Служби Палацу
СКАРБНИЧКА
Документи
Проекти Палацу
АРХІВ
Партнери

Головна » 2014 » Грудень » 7 » З вихованців – у педагоги
19:42
З вихованців – у педагоги

   Звичайний зимовий день… Уроки тільки-тільки закінчилися, а на вулиці вже зовсім темно й холодно. Ти ледь-ледь плентаєшся додому – втомлений та голодний. Хочеться нарешті зняти шкільну форму, одягти теплі домашні шкарпетки, розігріти маминого борщу та вмоститися зручно перед телевізором і нічого не робити. Такі мрії більшості школярів у всьому світі. Нічого злочинного, нічого героїчного. Усе як у всіх… Проте… Де-не-де трапляються такі діти, які зі школи біжать додому, на ходу перевдягаються у буденний одяг, одночасно жують обід, а потім, незважаючи на втому й погоду, біжать на улюблений гурток, заняття чи секцію, щоб зайнятися улюбленою справою. Для когось це просто хобі, когось приваблюють нові знайомства, а хтось у позашкільних навчальних закладах бачить своє життя. Час іде… Гуртківці повторюють всій ритуал з дня у день, з року в рік, досягають результатів, самовдосконалюються. І, нарешті, як правило, покидають свої заняття разом з випуском зі школи. Далі – доросле життя, уже не до танців, пісень, малювання та бісероплетіння. Але ж як було добре… Тому не дивно, що гуртківці час від часу повертаються до своїх колективів навіть після випуску. Хтось – у ролі гостя, дехто приводить братиків і сестричок (або й власних дітей), а деякі, найособливіші, настільки люблять свою справу, що повертаються до рідних колективів уже в якості педагогів.

   Сьогодні ми познайомимося як раз з такими особливими випускниками народного художнього колективу ансамблю бального танцю «Веселка» – Тетяною Середою та Богданом Івером. Ця пара разом пройшла багато паркетів світу й виборола велику кількість відзнак та перемог. Сьогодні вони – студенти, уже не танцюють разом, однак, залишаються хорошими друзями й допомагають юними танцюристам ансамблю «Веселка» ставати справжніми чемпіонами.

   Чому із всім видів спорту ви обрали саме танці?

   Таня: Мене на танці віддала мама, коли мені було 6 років. Я тоді, звичайно, сама нічого не вирішувала, але згодом, коли почала займатися, зрозуміла, що танці – це моє, і вони мені потрібні.

   Богдан: Я почав ходити на танці у 8 років, мене також віддала мама. Певно, у багатьох саме так починаються всі історії про гуртки.

   А скільки років ваше життя було пов’язано з «Веселкою» у якості вихованців?

   Таня: 12 років.

   Богдан: 10 років я займався у Палаці та досягав результатів.

   Який найяскравіший спогад залишився у вас, пов’язнаний із колективом?

   Таня: Таких спогадів дуже багато… Кожний турнір, змагання – це щось нове. Найяскравіший, певно, «Blackpool-2012», а також 30-річчя «Веселки» – тоді було багато різних емоцій та почуттів.

   Коли ви стали випускниками «Веселки», що відчули?

   Таня: Спершу, звісна річ, було незвично. Навіть трохи сумно… Але, не зважаючи на те, що ми завершили заняття, ми все рівно тут, у Палаці. Дуже часто спілкуємося зі своїми друзями. Шкода, що всі інші вихованці колективу пороз’їжджалися в різні міста, але ми продовжуємо тримати зв’язок, завжди знаємо, як справи один в одного.

   Богдан: І намагаємося зустрічатися, коли є така можливість. Останній раз, наприклад, усі випускники зібралися, щоб привітати з Днем народження нашого керівника та педагога – Сергія Володимировича Маковецького.

   Ми знаємо, що зараз ви допомагаєте меншим вихованцям «Веселки» у якості педагогів. Які були ваші перші відчуття в новій ролі?

   Богдан: Чесно кажучи, ми вже допомагали дітям, коли ще самі були вихованцями, але, звісно, не так часто й не так багато, як робимо це зараз. Тепер ми витрачаємо більше сил і більше часу, але витрачаємо із задоволенням.

   Таня: Думаю, що всі наші нові емоції можна означити одним словом – відповідальність. Це те, що відчуваєш на кожному занятті.

   Щоб ви могли побажати своїм вихованцям?

   Таня: Займатися, в жодному випадку не лінитися.

   Богдан: Працювати і ще раз працювати.

    А що б побажали усім педагогам та вихованцям Палацу?

   Таня: Педагогам, певно, – терпіння.

   Богдан: І хороших результатів їхнім вихованцям. Дітям – багато сил та завжди досягати поставлених цілей.

    Історична довідка: Тетяна Середа і Богдан Івер у 2011-му році стали переможцями Міжнародного юніорського фестивалю зі спортивних бальних танців у Блекпулі (Англія), історія якого нараховує більше 90 років і вважається у світі бального танцю своєрідними Олімпійськими іграми. Серед 200 кращих пар світу Тетяна і Богдан стали шостими на чемпіонаті з самби в перший конкурсний день, в основному турнірі, що включає 5 танців (самбу, ча-ча-ча, румбу, посадобль і джайв) посіли ІІ місце. У турнірі з джайву пара стала чемпіонами.

Валерія Мисливченко, Марина Осюхіна

Переглядів: 304 | Додав: JeMчужинкА | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
avatar
Календар
«  Грудень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Пошук
Останні новини
[18.12.2017]
Нові надходження до біблотеки (0)
[13.12.2017]
"Пігмаліон" запрошує відірватись! (0)
[13.12.2017]
ЗМІ про нас: Фотовыставка видов Манаслу (0)
[12.12.2017]
Вихованка Палацу стала стипендіатом (0)
[11.12.2017]
Перше інтерв'ю! +Пропозиція! (0)
[10.12.2017]
Анонс! Благодійний ярмарок! (0)
Відвідувачі
Статистика

Всього в мережі: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Сумське ТЗТ на ФБ
Код банеру

Якщо бажаєте розташувати наш банер на своєму сайті, просто скопіюйте код із віконця!