13 січня  в актової залі Палацу дітей та юнацтва проходив Фестіваль кіокушинкай карате.

30 вихованців гуртка "Східні єдиноборства" підводили підсумки чотирьох місяців тренувань наперодоні іспита на учнівськи паски.

   Глядачам були продемонстровані складні вправи на силу, гнучкість, коордінацію, розуміння переміщень у стіках, удари руками та ногами, базові рухи захисту. Приємною несподіванкою стала присутність на святі Начальника управління молоді та спорту Сумської ОДА Лантушенко Д. С.

З промовою перед глядачами та батьками виступив керівник гуртка Олександр Шевченко:

«Дякувати Богу, наш фестиваль стає доброю новорічною традицією. Вже п’ятий рік поспіль наприкінці зимових канікул проводим ми Фестиваль східних єдиноборств. В різні роки ми проводили його в різних форматах, і так вже склалося, що це свято - своєрідна риска, підведення підсумків роботи за чотири місяці тренувань перед атестаційними іспитами на учнівські паски.

    Традиційно, ми згадуємо в цей день яскравого майстра Угніча Валентина Васильовича. Людину, яка дуже багато зробила для становлення і розвитку карате в Сумській області. Завдяки йому,  була створена федерація кіокушинкай карате. Чотири роки тому його не стало. Але і сьогодні майже на кожному тренуванні я згадую його ім’я і розповідаю дітям, як він пояснював ті чи інші техніки. Низький уклін йому. Донині він з нами.

  Готуючи сьогоднішню промову, мені припало на серце підкреслити свято, яке відбулося в Україні днями – День подяки! Красиве і дуже доцільне свято – промовити одне одному – ДЯКУЮ. І мені здалося, що буде правильно об’єднати ці дві події. Бо виступ наших дітей сьогодні – це і є подяка. Подяка Богу і країні за мирне небо над головою. Низький уклін вам – батькам, за дитинство і батьківську любов і підтримку. Подяка нашому Палацу за прекрасні можливості тренуватись, навчатись, ставати сильнішими, розумнішими, людяними. Нашими спільними зусиллями - батьків і адміністрації Палацу дітей та юнацтва були створені найкращі умови для розвитку наших дітей.

    І сьогодні я хочу промовити слова вдячності нашим вихованцям. Саме вони наповнюють сенсом наше і моє життя. Їх здобуткам і перемогам ми радіємо більше,  ніж своїм власним. Їх світлі очі підтверджують, що наше життя не марне. Більшість з тих, хто виступатиме сьогодні на цьому татамі, чотири місяці тому вперше прийшли до спортивної зали. Для багатьох з них цей виступ дебютний. Вони стали іншими за ці чотири місяці. Ви і самі це знаєте. Вправи, які вони будуть виконувати сьогодні не показові. Ці вправи складають програму підготовки.

   Я сказав їм, що цей виступ буде для вас, для батьків. Але це не так. Він – для них. Для КОЖНОГО з них! Бо цей виступ – це іспит на відповідальність, точність, обов’язковість. Всі хто сьогодні на татамі, витримали цей іспит. Це не вони виступатимуть перед нами, це ми зібралися заради них – щоб дати їм можливість проявити себе найкраще.

Щоб вони зробили цей крок до мужності і сили. Щоб вони навчилися долати страх, біль, втому, невпевненість. Кожен з них.

Воно того варте. Бо кожен з них і є Україна!»

Після такої промови, діти старалися ще більше, хоча і хвилювалися дуже сильно...