КЗ Сумський Палац дітей та юнацтва
П'ятниця, 29.03.2024, 17:19
ПДЮ на Facebook
Авторизація
Наш Палац
Відділи Палацу
Служби Палацу
СКАРБНИЧКА
Документи
Проекти Палацу
АРХІВ
Партнери

Категорії розділу
ФотоІнтерв'ю [5]
Інтерв'ю з сумськими фотографами, членами журі Фотоконкурсів "Наш Палац"
Інтерв'ю з педагогами ПДЮ [8]
Головна » Статті » Інтерв'ю » ФотоІнтерв'ю

Інтерв'ю з журі фотоконкурсу "Наш Палац". Олександра Лазоренко

  Якщо людина талановита, то вона талановита в усьому. Співаючий фотограф Олександра Лазоренко як щось задумає, ніколи не зупиниться на півшляху й доведе справу до кінця! 

  Олександро, поділіться таємницею, часто даєте інтерв'ю журналістам?

     Не часто, але даю.

  Хвилюватися не будете? Наші читачі можуть розраховувати на щирі відповіді?

     Це девіз мого життя, так що думаю, з цим проблем не буде.

  Дякую за першу щиру відповідь. Кажуть, що фотографія – це не спорт, у неї немає правил. Усе має бути випробовано. А що фотографія для Вас?

  До фотографії я прийшла тому, що мені стало цікаво помічати й зупиняти ті миті, які здаються прекрасними. Це заняття привернуло мою увагу в першому класі, у батька був «Зеніт», він мені дав його, і я фотографувала все… Навіть зараз фотоапарат живий, його можна використовувати.

  Трохи пізніше, в зрілому віці, десь шість років тому, я просила фотоапарати у друзів, бо в мене навіть цифрової камери не було, а фотографувала я в основному природу, макро, тобто всілякі ягідки, крапельки… Мені хотілося зловити все найдрібніше, що людина не помічає в звичайному житті, й показати в збільшеному вигляді, або просто показувати красу. Тоді поширювалися соціальні мережі, і з'явилася можливість показувати свої роботи. Потім перейшла, так би мовити, на людей.

  Чому спочатку була природа? Я так думаю, тому що вона найвдячніший клієнт. Спочатку ті, хто тільки починає займатися фотографією, трохи соромиться, думає, раптом щось не вийде і комусь не сподобається… А природа завжди вдячна.

  Потім «пішли» люди і, природно, в основному друзі: там когось сфотографувала, там теж, і отримувала від цього величезне задоволення, особливо, коли народ теж каже: «Ой, як добре, сподобалося». А потім почалася «сарафанне радіо»: всі говорили тільки хороше, і так моє хобі переросло у велике хобі і, навіть, у роботу.

  Дитинство вважають найбезтурботнішою порою, а ким в дитинстві хотіли бути ви?

  У мене творча сім'я, і з п'яти років я займалася вокалом. Зараз я джазова виконавиця. А починалося все з дитсадка, коли мама привела мене на заняття. У першому класі вже виконувала пісні в мікрофон – усе як годиться. Паралельно я любила малювати. У нас була чудова гімназія, де дітей розвивають в усіх напрямках. Тобто три види музичного, художній напрями. Так вийшло, що я і картини на конкурси з першого класу малювала, і співала, а фотографія – вже наслідки.

  У дитинстві я точно думала, що буду співати і взагалі стану публічною людиною. Хоча, я завжди була захисницею ближнього, і мама казала, що я буду адвокатом. Так що було всього багато, і я цю думку донесла десь до дев’ятого класу, а потім спокійно залишила. Так що в дитинстві я знала, що буду творчою людиною, а найбільше хотіла бути співачкою. Я і зараз співаю, але не на такому рівні, як уявляла в дитинстві.

  Зараз навіть не знаю, хто я: за останні 5 років стала фотографом, а друзі кличуть мене «Співаючий фотограф».

  Скажіть, коли тільки починали займатися фотографією, вам це здавалося покликанням, або черговим хобі?

  У будь-якому випадку людина ніколи не знає, що «вистрілить». Якщо це улюблене й захоплююче заняття, то воно – корисне. Вважаю, що до всього, що робиш, докладаєш зусилля, і це вже користь і доказ того, що не стоїш на місці.

  Можна створити історію за допомогою одного знімка?

  Я думаю так! І дуже навіть можна. Прикладів дуже багато, не тільки в моїй практиці. Фото великих творців, наприклад, військової тематики, може сказати багато про що. І коли у цього фото є продовження через багато років, ось вам й історія.

   У Вашій колекції найбільше весільних та дитячих фото, особливо немовлят. Як Ви думаєте, чому люди прагнуть залишити в світлинах саме ці події?

   Напевно, людям дуже хочеться мати якісну пам'ять, тому вони йдуть до мене. В основному, в мене зараз весільні фотозйомки, але і проекти з дітьми теж є. Малюки найчастіше ті, чиї тата-мами в мене спочатку одружуються, а потім приходять уже на сімейні фотосесії.

  Не всі фото я викладаю в Інтернет, усе залежить від волі батьків... Бажання клієнта – закон. Є ще жанрова зйомка, але для неї потрібно натхнення, а я зараз більше схильна до радісних подій: дарувати радість, ловити радість…  Ось так!

  Сальвадор Далі говорив: «Дивлячись на шедевр, я приходжу в екстаз, від тог, чого ще можу навчиться», а ви поділяєте його думку?

  Дуже-дуже, так! Великі слова, це вже точно. Насправді, творчій людині дуже важливо не тільки досягти висот, а й обов'язково надихатися й дивитися на гідні роботи різних митців, це показує адекватність автора, те, що він не зазнається. Для фотографа, або просто творчої людини, завжди загадка, де ти можеш зловити натхнення. Ти можеш побачити очі дитини й у тебе спливуть різноманітні ідеї, або ж побачиш красиву клумбу... У будь-якому випадку, на одному місці не варто стояти, потрібно рухатися вперед.

  Не так давно ви були членом журі на фотоконкурсі «Наш палац». Запам'яталася вам яка-небудь фотографія юного фотографа?

  Так, я відзначила її першим місцем, хоча вона зайняла, по-моєму, третє. Це фотографія там, де два покоління грають в шахи, маленький хлопчик і дідусь (фоторобота Трегубової Анастасії та Бойко Дар’ї, І місце – прийом автора). Я побачила, наскільки глибокий зміст, зрозуміло, що це фотографії діток, і, можливо, автор не замислився над значенням, а дорослий чоловік побачив цю передачу досвіду. Тим більше, що така різниця у віці...

  Уявіть, що у вас є можливість повернути час назад, ви б обрали фотографію знову?

  Так, однозначно. Я взагалі не загадую на майбутнє. Звичайно, я будую плани, йду до них, але в цьому випадку – це доля.

  Що Ви робите, якщо під час фотосесій діти чи дорослі поводяться дуже замкнуто, або занадто активно?

  Ну, до будь-якої людини в мене є свій підхід… Звичайно, присутній певний досвід, і взагалі я думаю, що кожен фотограф повинен бути трохи психологом. В основному, є проблеми з чоловіками, вони, як правило, починають бентежитися, відпиратися, але це можна вирішити. Ти стаєш своїм «розуміючим чуваком». Справа фотографа – це зловити момент, тобто людина не може весь час грати, є долі секунди, коли вона стає справжньою, і ти повинен створити таке середовище, де будь-хто зможе розслабитися й перестати прикидатися. Взагалі, основна складова гарної роботи це «Я задоволена, коли клієнт задоволений».

  Чи є у вас секрет, як зробити так, щоб дитина дивилася в камеру і не плакала?

  З дитиною треба спілкуватися як з дорослим. Головне, щоб дітки поїли і не плакали через незрозумілі фактори.

 Я знаю, що вас запрошують фотографом на всілякі заходи. Скажіть, як працювати в постійному шумі й коли навколо стільки спокус?

  Такі заходи, – це творчі вечори. Дуже часто я й співаю, і фотографую. Навіть при поганому самопочутті я приходжу, відпрацьовую й відволікаюся від своїх міні-проблем. Спокушань ніяких не було, тому що я знімками зупиняю такі моменти, таку красу, що не помічаю, як сама, безпосередньо, стаю учасником цієї дії.

  Якби вам зустрівся справжній старий Хотабич, про які три бажаннях Ви б його попросили?

  Я б попросила про подорожі, що б рівномірно: раз на рік, або на два могла з'їздити в різні цікаві місця, звісно, з фотоапаратом в руках і разом з родиною. Це перше бажання. Друге: здоров'я й терпіння, не тільки мені й моїй родині, а всім на світі, бо ніколи не забуваю про інших. І третє, щоб сонечко світило й не було жодних катаклізмів. Ось так!

Спілкувалася Катерина Баєва


Використані фото з особистого архіву робіт

Олександри Лазоренко

Категорія: ФотоІнтерв'ю | Додав: JeMчужинкА (07.02.2013)
Переглядів: 911 | Коментарі: 1 | Теги: інтерв'ю | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
avatar
Пошук
Останні новини
[18.02.2022]
у  Сумському Палаці дітей та юнацтва відновлюється освітній процес  для всіх вікових категорій. (0)
[17.02.2022]
День спонтанного прояву доброти в Сумському ПДЮ (0)
[17.02.2022]
В Сумському Палаці дітей та юнацтва стартували творчі звіти педагогів (0)
[14.02.2022]
Вихованка Сумського ПДЮ презентувала стоп-моушн до Дня закоханих (0)
[12.02.2022]
Наказ щодо термінів впровадження дистанційної форми навчання (0)
[11.02.2022]
Центр ігрової підтримки "Ладушки" пропонує переглянути "майстер-класи" (0)
Відвідувачі
Статистика

Всього в мережі: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Сумське ТЗТ на ФБ
Код банеру

Якщо бажаєте розташувати наш банер на своєму сайті, просто скопіюйте код із віконця!