КЗ Сумський Палац дітей та юнацтва
Середа, 18.10.2017, 01:53
ПДЮ на Facebook
Авторизація
Наш Палац
Відділи Палацу
Служби Палацу
СКАРБНИЧКА
Документи
Проекти Палацу
АРХІВ
Партнери

  Історія Сумського Палацу дітей та юнацтва


    24 грудня 1934 року приміщення Будівельного технікуму було передано дітям міста Сум. Великий ведмідь біля дверей запрошував дітей до гуртків. Спочатку Палац мав назву «Клуб піонерів», пізніше, у 1939 році стає обласним Палацом піонерів. 

Перші керівники Палацу: брати Гливенки (авіамодельний гурток), М. В. Семенцова («Умілі руки»), А. В. Семенцова (хореографічний гурток), П. М. Пустильник (акомпаніатор), З. Данішевський (масовик), І. І. Звонко (оркестр народних інструментів), Л. І. Полковник (гурток художньої вишивки).

Керівники: Безрученко, Зубченко, Шрамко, Зайцева, Дейнеко, Брикун та інші.

 

У 1940 році створено Струнний оркестр, керівник – Зайцев. Згодом – Оркестр народних інструментів під керівництвом М. І. Звонка.

 

У 1941 році Палац приймав поранених Великої Вітчизняної війни. Діти давали концерти для поранених, займалися тимурівською роботою. Добровольцями пішли на фронт колишні гуртківці Палацу: Красовицький Зиновій, Стариков Олександр, Берестовський Борис (став Героєм Радянського Союзу), Козловський Микола та багато інших.

У 1942 році в Сумах створена підпільна організація, якою керував Дмитро Косаренко (до війни займався в авіамодельному гуртку).

Допомагали йому теж колишні гуртківці Анатолій Зубченко, Володимир і Наталя Рапоти, Володимир Худяков, Марія Бадаєва та Валентина Степанова. 22 квітня 1943 року всі підпільники були розстріляні фашистами.

Після визволення міста від загарбників знову почали діяти гуртки. Уже в 1944 році в Палаці займалися 205 дітей.

1945 рік, рік Великої Перемоги, Палац, як і у грудні 1934, зустрів Новорічною ялинкою

   


 

У зв’язку з постановою Ради Міністрів і наказом облвно 16 липня 1952 року Сумський обласний Палац піонерів реорганізований в Сумський міський Будинок піонерів.

Більше 40 років працювала в Палаці Любов Іванівна Полковник – відмінник народної освіти УРСР, керівник гуртка художньої вишивки

Роботи гуртківців експонувалися на міських, обласних, республіканських, Всесоюзних, а також Міжнародних виставках у Болгарії, Чехословаччині, Швейцарії, Мексиці, Тунісі, Польщі, НДР.

 

    
 


 

У 1962 році Будинок піонерів стає Палацом піонерів і школярів. У ці роки в Палаці організований штаб, створена школа горністів і барабанщиків, у перший агітпохід відправилися піонери та школярі.

Працюють студія образотворчого мистецтва (керівник І. П. Наталуха), гурток різьби по дереву (керівник М. Ю. Хоменко), радіотехнічний гурток.

1963 рік став роком клубів. Почали діяти: клуб жовтенят «Червона зіронька», клуб «ЮДСА» (юних друзів Радянської армії), клуб туристів-альпіністів ім. Є. Абалакова, керівник С. В. Воль. Розпочав роботу Ленінський агітпохід, який тривав 30 років.

1964 – 5 грудня народився клуб інтернаціональної дружби «Ромашка», керівник – В. І. Бочарова.

1969 рік увійшов до історії Палацу як рік незабутньої подорожі гуртківців до Болгарії.

 



 

У 1972 році Міськвиконком прийняв рішення щодо реконструкції Палацу піонерів і школярів. У реконструкції взяли участь 18 підприємств міста, як дарунок до 50-річчя піонерії. Діти увійшли в оновлене приміщення Палацу. Нові меблі, люстри, килими, вітражі зробили його зовсім іншим.

У цей період починає активну роботу Школа старшого вихователя.

 Чверть віку навчав своїх вихованців керівник гуртка автоматики і телемеханіки Дербеньов Анатолій Федорович.

Традиційно Палац починає проводити «Тиждень юного героя». Стрічки дружби літаками відправляли до різних республік країни.

У 70-ті роки Палац піонерів став центром організації оглядів піонерських загонів та військово-спортивної гри «Зірниця», проводилися змагання на звання кращого дитячого колективу. Великою популярністю користувався конкурс «Анумо, хлопці!», активізували роботу експедиційні загони Палацу – учасник Республіканської експедиції в «Країну знань».

Уперше в Палаці почали працювати гуртки юних філателістів.

1976 рік. Зведеним духовим оркестром у складі 120 хлопчиків починає керувати В. О. Гололобов.

1977 рік. Приїзд до Палацу першої делегації з Болгарії.


  

У 1984 році Палацу піонерів і школярів виповнюється 50 років. На цей час в Палаці працюють чотири відділи: політико-масовий, художній, туристсько-краєзнавчий, технічної творчості. 186 гуртків охоплюють 2860 дітей і підлітків міста. У Палац приходять молоді керівники-хореографи Ірина Василівна та Станіслав Вікторович Тригуби, які в 1982 році відроджують хореографічний ансамблю народного танцю «Радість». У 1984 році ансамбль стає Лауреатом премії ім. М. Островського, а в 1987 колективу було присвоєне звання «Зразковий колектив України».

У 1983 році під керівництвом О. Д. Ждановського створено ансамбль сучасного бального танцю «Веселка», а в 1987 ансамбль отримав звання «Зразковий художній колектив».

У 1981 році в Палаці створена секція археології (керівник Г. В. Гідора), у 1982 році – майстерня художнього ткацтва (керівник – М. В. Бєляєва).

У цей же час починає роботу керівник ізостудії В. Я. Ратнер – талановитий педагог. Багато малюнків дітей були відмічені на Республіканських та Союзних виставках.

Керівник дитячого театру Басанець Г. А. підготувала цілу плеяду акторів: Олександр Вертинський, Віталій Шерстюк, Ольга Рудницькі, Володимири Берлети – батько та син.

Популярністю серед школярів міста користувалася гра «Що? Де? Коли?».

Школою юних винахідників стали гуртки відділку науково-технічної творчості Палацу.

З 1989 року при відділі технічної творчості працює перший в місті комп’ютерний дитячий клуб.




Рішенням виконкому Сумської міської Ради народних депутатів від 18 липня 1991 року Палац піонерів і школярів перейменовано в Палац дітей та юнацтва. У 1993 році Палац отримав додатковий новий корпус і об’єднаний архітектурний комплекс гостинно відчинив свої двері перед юними господарями.

   Тут розмістилися 214 гуртків, секцій, клубів, ансамблів, які охоплювали 4 тисячі дітей і підлітків від 5 до 18 років.


   У 1996 році Палац отримав ліцензію як освітній заклад.

   Особливу цінність має створення освітніх програм, співпраця з вищими навчальними закладами міста, відкриття наукового товариства «Пошук», яке об’єднало високоерудованих, аналітично мислячих школярів та молодь до 20 років.

   Впроваджена програма «Творча обдарованість».

    Яскраву сторінку в історію Палацу внесла школа економічних знань «Сталкер» під керівництвом Боровик Галини Олександрівни.

 
   У 1991 році звання «Народний» отримав музей історії альпінізму, а в 1999 році таке почесне звання починає носити хореографічний ансамбль народного танцю «Радість».

 

   У 1995-му звання «Зразковий колектив» отримує Студія образотворчого мистецтва й Майстерня художнього ткацтва.

   44 роки з 1957 по 2001 незмінно очолювала педагогічний колектив Заслужений учитель України Віра Іванівна Бочарова.
 

   Працює клуб «Подруга». Керівники – Рибалка Н.М., Заболотна Т.Б.

   Особливою атмосферою наповнював кожне свято піднесене звучання духових інструментів оркестру під керівництвом В. О. Гололобова.
 

   1994 рік. Картинну галерею відкриває заступник директора, відмінник освіти України Шаповал Любов Вікторівна.

   Відкриваються Центр відродження національної культури, Школа ранньої творчої орієнтації «Малюк», керівник – Одержеховська Валентина Іванівна.
 

   Заснований у 1995 році народною артисткою України О. М. Сокол Театр юних «Шпаківня», керівник – Загоняйко Світлана Олександрівна.
 
 

   Працює відроджена в 1995 році Майстерня художньої кераміки. Керівник – Жук Г. Д.

   1999 рік. Палацу дітей та юнацтва – 65 років.

       

   75 років Палац дітей та юнацтва дарує юним сумчанам багатий, яскравий світ творчості, пізнання й спілкування. Палац сьогодні охоплює 4 тисячі дітей та учнівської молоді віком від 3 до 18 років. Близько ста талановитих, творчих педагогів допомагають вихованцям отримувати додаткову освіту та унікальні знання, вміння, навички. Із них – 17 відмінників освіти України, 2 – заслужені працівники освіти України, 7 – народній майстри України, 2 – кандидати наук, 4 – методисти вищої категорії, 1 – майстер спорту, 2 – кандидати у майстри спорту, 1 – національний арбітр України з шахів, 1 – міжнародний арбітр з шахів, 1 – володар чорного поясу 1 дану кіокушинкай карате.

   До 2012 року посаду Директора ПДЮ обіймала Завальна Світлана Михайлівна.

 
 
  На сьогоднішній день Директором Палацу є Маковецький Сергій Володимирович, завучем з навчально-вихованої роботи – Шаповал Любов Вікторівна.

 
 

   Більш детально про Палац сьогодні можна прочитати за наступним посиланням

  А ще більше цікавого про історію Сумського Палацу дітей та юнацтва можна знайти на інформаційному стенді, який знаходиться на другому поверсі нової будівлі:

 
  
   2014-й рік для Палацу став ювілейним, ПДЮ виповнилося 80 років.
 
Замість післямови:

   Червона будівля Сумського Палацу дітей та юнацтва – одна з найпомітніших архітектурних конструкцій нашого міста. Важко, прогулюючись центральною вулицею Соборною, не помітити Палац: багряно-червона цегла, білі фігурні оздоблення, величезні скляні вікна та двері, а також неймовірної краси вітраж… Будова практично в ідеальному стані. І хто скаже, що сьогоднішнє ПДЮ прикрашає Суми більше ста років?

   Місце, на якому сьогодні розташований Палац, зберегло в собі дух кількох історичних епох. Так, наприклад, в останній чверті ХІХ століття на цьому місці стояв цегляний завод-красень відомого сумського купця й мецената Дмитра Суханова, продукція якого забезпечувала будівництво дзвіниці й загальну реставрацію  Спасо-Преображенського собору. За відомостями істориків, на будівлю храму пішло більше мільйона цеглин, загальною вартістю – близько 4 000 рублів (для порівняння, у той час порося коштувало три рублі). Коли собор було збудовано, потреба в близькому виробнику будівельних матеріалів відпала, тому на його місці з’явився комерційний банк.

   Сумський Олександрівський банк було збудовано наприкінці ХІХ століття архітектором, чиє імя, на жаль, загубилося в історії. За чутками, меценатам будівництва банку була родина Харитоненків, які були найбільшими акціонерами цієї фінансової установи. На початку ХХ століття в приміщенні розташовувався казначейський банк, який орендував частину приміщення.

   Поціновувачі архітектурного мистецтва відмічають оригінальний колір і форму приміщення колишнього банку. Цікавим є те, що виразного стилю будинок не має: можна побачити елементи класики, готики й, навіть, українського бароко. А круглі, складні вежі, які автор розставив по кутках, роблять будівлю схожою на маленький замок.

   Після революції приміщення банку переходило в розпорядження від однієї установи до іншої… А в 1934 році ця пам’ятка архітектури стала спочатку Клубом піонерів, потім Палацом піонерів, а сьогодні це справжнісінькій дім, вікнами в дитинство – Сумський Палац дітей та юнацтва.

 
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Пошук
Останні новини
[17.10.2017]
Європейський День боротьби з торгівлею людьми (0)
[17.10.2017]
Перша газета до 14 жовтня (0)
[13.10.2017]
З 14 жовтня! (0)
[13.10.2017]
"Родинограй" запрошує! (0)
[13.10.2017]
Обласний форум позашкільників (0)
[13.10.2017]
10 перемог до Дня художника! (+фото) (0)
Відвідувачі
Статистика

Всього в мережі: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Сумське ТЗТ на ФБ
Код банеру

Якщо бажаєте розташувати наш банер на своєму сайті, просто скопіюйте код із віконця!