На сторінках нашого видання ми вже розповідали про
відкриття фотовиставки «Паралелі», одним з авторів якої є керівник клубу
«Абалаковець» Віра Паненко. У скарбничку вражень ми б хотіли додати ще
два погляди на цей захід: погляд однієї з вихованок ПДЮ та погляд
журналістів телеканалу «Відікон». Якими вони побачили «Паралелі»?
Дізнаємося разом.
Наскільки часто ви відвідуєте виставки? Чи подобається вам повільно пересуватися від експонату до експонату, вкладати в кожен з них свій власний, особливий сенс і спробувати вгадати, що хотів сказати автор? Чи не єдиною можливістю не гадати, а дізнатися достеменно про задумку митця, є захід «відкриття виставки», коли почесні гості та глядачі на чолі з автором розповідають про виставку все: як зародилася ідея, які були перепони на етапі реалізації та чи подобається їм результат. Один із таких цікавих заходів був проведений у галереї мистецтв Банківської академії. Авторами фотовиставки «Паралелі» стали дві різних, але талановитих людини: Ігор Швачунов і Віра Паненко.
Обоє авторів у різний час та за різних обставин побували у чарівній країні Грузії, яка вразила фотографів по-своєму, адже кожний побачив у цій країні щось своє. У центрі уваги люди, гори, храми,будинки… Інколи одні й ті самі, але під різними кутами зору, ніби справді з різних паралелей.
«Є таке поняття: «випадкова не випадковість». Я думаю, що у кожного вона своя. Так от саме такі випадкові невипадковості представлені на виставці», – говорить Ігор Швачунов і проводить паралелі між Грузією і Україною, намагається знайти щось спільне. «Дві паралелі перетнулися на одному меридіані, тобто на виставці в академії», – відмітила організатор проекту і керівник «АкадемArt», Римма Миленкова, наголошуючи, що роботи дуже схожі, але й дуже різні одночасно.
У кожній фотографії є щось цікаве та неповторне, те, що передає дух тих місць. Навіть той, хто не був у Грузії, за допомогою шедеврів цих авторів зміг би зануритися та помилуватися красою та загадковістю прекрасної країни. На обличчях людей з фоторобіт ми могли спостерігати різні емоції: і смуток, і радість, і задумливість. Фотографії гір показували нам усю велич і могутність природи. Небо зачаровувало своєю мінливістю та красою, а будинки нагадували про тепло рідних місць.
Для того, щоб ще більше проникнутися атмосферою Грузії, відвідувачі могли подивитися фільм про цю країну, фотографи читали вірші про Грузію, а відомі барди Сумщини виконкували чудові пісні (і хоча музичні композиції не були присвячені країні-героїні виставки, вони насправді створювали чудовий настрій).
Такою Грузію побачили на знімках ми… А може ви побачите її інакше?
На сторінках нашого видання ми вже розповідали про
