З 25 квітня по 9 травня 2016 року у місті Суми за ініціативою клубу туристів-альпіністів ім. Е. Абалакова проходить масовий похід школярів «Сумський радіус».

   Метою походу є збір матеріалу про бойові дії на території міста і Сумського району в період Другої світової війни.

   У нашій області  перші бої почалися 26 серпня 1941 року, а наприкінці вересня 1943 року Сумщина  була повністю звільнена від нацистських окупантів.

   Напередодні Дня Перемоги наші гуртківці пройшли місцями бойових дій. Пошуковий загін клубу «Абалаковець», керівник Андросова В.І.,  7 травня 2016 року здійснив одноденний похід за маршрутом с. Токарі (М.Чернеччина) – с. Зацарне – с. Червона Діброва – с. Бездрик.

   Похід розпочали з села Токарі, точніше з тієї частини села, яка раніше називалася Мала Чернеччина (Монастирьок). Саме тут був монастир, де зберігався чудотворний образ Христа Спасителя, з яким, згідно Указу Священного Синоду, здійснювались щорічні хресні ходи шляхом до Великої Чернетчини.

   Примітно, що у 60-х роках XVIII століття в Малій Чернеччині у будівлі нині зруйнованого монастиря жив Григорій Сковорода.

    Подивившись останки монастиря, абалаківці вирушили через лісовий масив до пам’ятника, який знаходиться в яру, в молодому березовому гаю  серед безкраїх полів. У серпні 1943 року у цих ярах точилися кровопролитні бої при визволенні сіл Токарі та М.Чернеччина. Вихованці клубу провели лінійку пам’яті,  поклали червоні маки та бузок до пам’ятника героям.  

   Далі – місцями боїв до села Зацарне.

   Підкріпилися прохолодною колодязною водою і знову у путь до Червоної Діброви.

    Перед селом зупинилися, приготували гречану кашу, перечекали дощ.

    І ось нарешті зустрілися з очевидцем тодішніх подій - Миколою Харитоновичем Нечитайло. Він розповів про трагедію цього місця – у березні 1943 року нацисти вигнали людей з домівок і спалили все село до останньої хати. Після визволення до Червоної Діброви повернулися люди -  спочатку жили в землянках, поки не відбудували свої хати.

    Абалаковці і тут поклали квіти біля пам’ятника загиблим героям. До речі, 8 травня 2015 року цей пам’ятник реконструювали – поклали  плити з викарбуваними іменами солдатів (у результаті пошукових робіт встановлено 201 ім’я воїнів, полеглих при визволенні району від нацистів у 1943 році).

   Кінцева зупинка у поході – Бездрик. На березі чудового озера стоїть невеликий пам’ятник визволителям села у лютому-березні 1943 року.

Пам’ять і подяка воїнам, мешканцям сіл, міст і містечок,  які боролися проти нацизму!

Ми не хочемо  війни, а тільки  миру нашій Батьківщині!

                                                                   Андросова В.І.