Перші тижні  2022 року у вихованців гуртку «Українознавство» ( 3 клас, керівник Юлія Мироненко) пройшли доволі насичено. Цікавість в очах,  запитання та дитячі спостереження щодо новорічно-різдвяних свят –  невід’ємні супутники занять.

І це не дивно. Теми «Я – українець», «Моя родина – моя Україна» перегукувалися з темами народних українських традицій та звичаїв. Скільки нової й вражаючої інформації дізналися гуртківці! Можливість  по-новому подивитися на свою родину з’явилася завдяки завданню скласти “Родинне дерево».  Як завзято розповідали діти про своїх прабабусь та прадідусів! Ким вони були за професією,  де жили... І як цікаво було дізнатися,  скільки років віддаляє 9-річного Олексія від його прадіда військового льотчика  та прапрадіда  інженера!

Велике враження  визвала інформація, що  певний період нашої  історії ( в радянські часи) не тільки Різдво було заборонено, але й декілька років не святкували навіть Новий рік!  Діти дізналися що таке дідух та різдвяний солом’яний павук,  як і навіщо  їх виготовляють, які легенди пов’язані з цими  дивовижними   різдвяними прикрасами.

Треба сказати, що  найбільшим епіцентром здивування для вихованців стала інформаця про наших дохристиянських предків. Про їх святкування Нового року  у…березні! І це, як виявилося, логічно. Бо зима  в уяві всіх стародавніх  народів – це смерть. А весна – народження усього нового навкруги, відродження природи, початок землеробських робіт. Тому  давні слов’яни початок нового року і  асоціювали з приходом весни. Зазивали приліт пташок, співали величальних пісень – щедрівок, прославляючи господаря, його родину, збіжжя, господарство. І все це закарбувалося в українській народній  пісні. Її назва «Щедрик». До речі,  щедрик – то маленька пташка. І ластівочка теж пташка. Вони прилітають весною, не в січні!   А в січні  звелів святкувати Новий рік Петро I у ХVIII столітті. Але повертаємось до щедрівки. «Щедрик» ( в обробці композитора Миколи Леонтовича) був виконаний 105 років тому. Відбулося це  на Різдво  1916 року в Києві. Згодом пісня  перелетіла на крилах всесвітньої слави до Америки. Там вона має назву Carol of the Bells. Американці вважають її своєю. Вони й  гадки не мають про тисячолітню історію українського народу, яка  в ній  зберігається. А маленькі українці знають! А ще із захопленням читають колядки, щедрівки та засівалки й вітають усіх із Старим Новим роком! Чому він Старий?  Це теж цікаво! Але це вже зовсім інша історія!