У червні в місті Кам’янець-Подільський пройшов табір юних альпіністів-скелелазів для 16 дітей з Сум та Києва. Організаторами табору виступили Дитячий клуб туристів-альпіністів ім. Є. Абалакова Сумського Палацу дітей та юнацтва за сприяння Кам’янець-Подільсьої міської федерації альпінізму, скелелазіння на екстремальних видів спорту та Федерації скелелазіння та альпінізму України.

   Чому?
   Кам’янець-Подільський, як місце для проведення альпіністського табору, було обрано не випадково, на це є кілька причин. По-перше, рівний клімат, який дозволяв займатися цілий день, вдало плануючи програму. По-друге, велика кількість чудових історичних пам’яток, які варто, треба й хочеться вивчати. По-третє, різноманітна природа, яка є сприятливою для занять спортом.

   Важко в навчанні…
   Програма табору була дуже насиченою й цікавою. Заняття тривали з 9 до 15 (а інколи й 18) години. За час табору вихованці встигли підсумувати та закріпити всю навчальну програму, якою оволоділи протягом року, відпрацьовували скелелазну та гірську техніки.

   Потужною була тренерська команда табору: Віра Андріївна Паненко – кандидат у майстри спорту, інструктор альпінізму другої категорії, Євгенія Долгій – тренер клубу «Абалаковець», Сергій Бублик – професійний тренер, майстер спорту міжнародного класу. Ця зіркова команда забезпечувала для дітей змістовний, цікавий, різноманітний та безпечний відпочинок.

   Діти разом з тренерами освоювали Кам’янець-Подільські гори, на яких більше 100 маршрутів різної складності. Цікавою особливістю цих маршрутів є їх назви, серед яких зустрічаються такі як «босяцюра» та «дай жару!». А коли йшов дощ, юних альпіністів виручав місцевий скалодром.

   Крім того, юні альпіністи мали змогу дізнатися багато чого нового. Тренер табору Сергій Бублик демонстрував учасникам новинки альпініського «заліза», які діти могли роздивитися, потримати в руках, приміряти. Олександр Томашевич, голова Кам’янець-Подільсьої міської федерації альпінізму, скелелазіння на екстремальних видів спорту, познайомив дітей з новим модним спортивним снарядом – слеклайн стрічка (це канат, який вішається не високо над землею, завдання – пройти по стрічці, тримаючи рівновагу).

   Після обіду діти часто їздили на екскурсії, а у вечорі – дивилися альпіністське кіно. Особливого відчуття від перегляду додавало й те, що у тренерському складі табору були двоє ведучих спортсменів України (Бублик Сергій та Ясинська Анна), які не одноразово проходили ті маршрути, що були показані у фільмах.

   Навчання – навчанням, а обід?
   Чудові умови проживання та харчування юним альпіністам забезпечила Обласна школа-інтернат. У закладі навчаються діти з усієї області, але влітку вони їдуть додому, тому школа може приймати гостей, наприклад, учасників табору. Діти були забезпечені чотириразовим харчуванням, зручними кімнатами, постійною гарячою водою, а також пральними машинками, сушками та фенами.

   Директор закладу, Олена Володимирівна Козлова, не лише попіклувалася про комфортний відпочинок дітей, але й самостійно провела майже півторагодинну екскурсію школою. Дуже цікаво, що в будинку, у якому сьогодні знаходиться навчальний заклад, у 1916 році розташовувався самарський військовий шпиталь червоного хреста, де працював хірургом відомий письменник Михайло Булгаков. На честь Михайла Опанасовича та його безсмертного роману «Майстер і Маргарита» Олена Володимирівна тематично оформила свій навчальний клас, прикрасивши його фотографіями, малюнками та цитатами з роману. Але особливо увагу привертає іграшковий кіт Бегемот, який слухняно (поки що?) сидить біля керосинової лампи.

   Не лише навчання, а й виховання
   Програма табору була дуже насиченою. Так, зокрема, діти відвідали ряд захоплюючих екскурсій, серед яких – Музей національної архітектури й побуту Пирогово, місто Хотин та  Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» (один із «семи чудес України»), Бакотська затока та Бакотський наскельний монастир і, звісна річ, ще одне диво з «семи чудес України» –  Кам’янець-Подільська оборонна фортеця. Увесь час дітей супроводжувала чуйний та дуже ерудований екскурсовод – Тетяна Вікторівна, уже хороший друг «Абалаковця».

   А що ж далі?
   Протягом усього відпочинку та навчань керівники табору вели негласні змагання й помічали, хто і в яких вправах брав участь і які результати мав. Ці змагання були не оголошеними для того, щоб єдиним мотиватором для юнаків та дівчат були лише вони самі. Результати цих негласних змагань будуть оголошені вже зовсім скоро й найкращі та найбільш наполегливі отримають грамоти та призи.

  А у вересні «Абалаковець» планує зробити фотовиставку «Як я провів літо», на якій будуть представлені фотографії дітей, вихованців Палацу, у тому числі – з табору в Кам’янець-Подільському.

Марина Осюхіна, Медіа Центр ПДЮ

Усі фото - за посиланням