З 10 по 12 листопада на скалодромі "Бескид", що в м. Нетішин Хмельницької області, тривали Всеукраїнські змагання зі скелелазіння у дисциплінах «трудність» і «швидкість» серед юніорів, юніорок та старших юнаків і дівчат. 9 областей України представляли 82 юних спортсмена. Тренер клубу «Абалаковець» ПДЮ Сергій Бублик привіз до Хмельниччини команду з 8 учасників. Кожен з них вийшов на трасу і намагався показати все, на що здатен. Як це відбувалося, можна побачити у відеосюжетах, які є на сторінці тренера – ПОСИЛАННЯ.

Наші герої нетішинського скалодрому:  Надєждін Валерій, Співак Олександр, Голубцов Станіслав, Лініченко Влада, Майборода Микола, Лініченко Тарас, Звегінцев Назар, Ізмайлова Євгенія.

   Усі спортсмени виступили достойно. Кращий результат показав Микола Майборода – він посів ІІІ місце в номінації «трудність».

«Що всього одне призове?» - можливо не спитаєте, але точно подумаєте ви. Так, дійсно, всі звикли, що клуб «Абалаковець» зазвичай привозить зі змагань близько детсятка медалей. Але ж вдумайтесь за «ТРУДНІСТЬ»! А це значить, що і траса  була незвичною і супротивники най-найсильніші! Потрапити у трійку кращих у номінації «трудність» - це дуже престижно і для клубу, і для самого спортсмена. До речі, про останнього. Сам Микола достатньо детально описав поїздку до Нетішина . Вашій увазі його слова:

    "Ми вперше побували у Нетішині, Хмельницькій області на Всеукраїнських змаганнях зі скелелазіння 10-11 листопада. Нетішин - невеличке містечко (населення всього 30 тисяч), але тут розташований доволі великий і красивий скеледром, на якому намальовані гори. Від нашого клубу “Абалаковець” на змагання поїхали 8 дітей і тренер Сергій Бублік.

   Прибули у Нетішин по обіді у п’ятницю і одразу, з потягу, відправились на скеледром, перевдягнулися, і почалися змагання на швидкість у нашій групі.

    Діти, які багато тренуються, дуже швидко долали траси. Нам здавалося, що вони не лазять, а стрибають з зачіпки на зачіпку. Потім були змагання у групі 2004-2005 рік, і ми вболівали за наших друзів. У кваліфікації "трудність" ми всі пройшли  до фіналу. А вже потім, після змагань, ми побачили наше тимчасове місце проживання і пішли вечеряти у кафе “Белісімо”, куди нас усіх запросили.

   Наступного дня нас повели на екскурсію до ХАЕС (Хмельницької атомної електростанції). Ми ніколи раніше не бачили таких об"єктів, тому було дуже цікаво. Там працює два блоки, а з однієї труби йшов дуже густий дим. Дуже багато туристів тут буває щодня.   

 Після обіду ми поїхали на скеледром. Був другий день змагань. За правилами, нас всіх тримали за дверима і тільки викликали на 6 хвилин для ознайомлення з трасою. Після цього, нас запускали по троє, ми сиділи на лавочці  до траси спиною.

Нас викликали по одному, ми підходили до траси, знов таки, спиною. Тільки після того, як до мене прив’язали страховку, я міг повернутися обличчям до стенда і стартувати. Траса була складна і до топа ніхто з учасників нашої групи долізти не зміг, хоча всі дуже старалися.

   Після нагородження переможців ми повернулися до квартири і зібрали речі. Рано вранці у неділю ми вирушили потягом з Нетішина до Києва, а звідти до рідних Сум. Нам сподобалися змагання і скеледром, дякуємо тренеру, що звозив нас! Ми будемо тренуватися для участі у наступних змаганнях!"

Дякуємо і тобі, Миколо, за детальну і цікаву розповідь!

Наші вітання тобі, як переможцю, та всім учасникам вашої поїздки за виклик труднощам!