Перше квітня – традиційний день гумору та сміху. Але останнім часом це свято починає забуватися, й все рідше почуєш жарти типу «ой, яка пляма!», або «у тебе спина біла!». А, може, це просто так здається, і все ще треба боятися квітневих розіграшів? Чи є Перше квітня таким уже святом, і як розігрують вихованці, батьки, педагоги та співробітники Палацу дітей та юнацтва, дізнавалися журналісти Медіа Центру ПДЮ.

   Настя і Маша (гурток малювання)
   «Для нас Перше квітня – ця звичайний день. Але я пам’ятаю, як одна моя однокласниця боялася павуків, а ми з хлопчиком розіграли її, підклавши їй штучного павука».

   Валентина Іванівна (керівник школи «Малюк»)
   «Боже мій, Перше квітня втратило своє значення. Колись пам’ятаю, було дуже багато розіграшів, і доводилося до всього бути обережною. А от коли працювала в Палаці, мене чомусь, в основному, намагалися вивести за територію Палацу».

   Ольга Костянтинівна (завідувач відділу інформаційно-методичного супроводу)
   «Для мене Перше квітня – це день сміху, день обману. Хотілося б себе розіграти сьогодні, і не прийти на заняття, але не вийшло».  А от дітей Ольга Костянтинівна розіграла: «Хлопці, сьогодні заняття буде до шостої!». І тут ми, журналісти Медіа Центру ПДЮ, побачили перелякані обличчя у дітей, а значить – розіграти вийшло.

   Ольга Володимирівна (чергова)
   «До цього свята ставлюся з гумором. Але, на жаль, сьогодні мене ніхто не розігрував, напевно, уже вік не той. А от пам’ятаю, коли на заводі працювала, мені сказали, щоб я пішла у відділ кадрів, ну я й пішла, а виявляється, мене туди не кликали. Ось так пожартували».

   Вікторія Постоєнко і Юлія Луговець (мами вихованців «Пігмаліону»)
   «Ставимося до Першого квітня як до свята. І у цей день над нами вічно жартують наші діти». Мама Юлія розіграла свою дитину, сказавши, що у неї біля губи жучок, коли та вмивалася вранці.

   Олександр Миколайович (викладач з художньої обробки дерева)
   «Були різні приколи на Перше квітня в школі, в інституті. Наприклад, вішали комусь на спину аркуш з якимось написом, ось так людина і ходила по школі».

    Лариса Миколаївна (завідувач організаційно-масовим відділом)
   «До Першого квітня ставлюся добре. Це гумор, жарти, тобто те, що робить наше життя яскравішим. Звичайно, мене в житті розігрували, але це було якось передбачувано. Ну, в основному жартували як? Наприклад, говорили, що у когось щось забруднилося. От є журнал «Смішарики», там дуже багато рекомендацій, що можна зробити в цей день».

   Сергій Юрійович (культорганізатор, методист)
   «Ну, взагалі в минулому я КВНщик. Але на Перше квітня завжди потрапляє Великий піст, тому ніяких розіграшів я спеціально не влаштовую. Зі школи пам’ятаю, як на кнопку сідав, ну і багато чого іншого».

   Ніколаєнко Богдан («Мозаїка»).
   «Перше квітня – звичайний день. Я його не святкую. Тому сьогодні нікого не розігрував, і мене також. Проте, можу розказати смішну історію. Одного разу ми їздили в Одесу. Коли один хлопець спав, ми вирішили облити  його водою. Ну й верещав він! Потім бігав за нами по всьому табору, але так  і не наздогнав».  

   Богдан Гаврильченко («Мозаїка»)
   «Перше квітня для мене – свято, так як це жарти і веселощі. Сьогодні мене розіграв один хлопець, сказав, що у мене на сорочці жук. Я не повірив, але все рівно було весело».

   Ярослав Скрипка (гурток кіокушинкай карате)
   «Перше квітня для мене – добре свято, не настільки вже важливе, але цікаве. Сьогодні розіграв свого шкільного друга. Підмовив вчителя, щоб той забрав у приятеля щоденник. Друг повірив».

   Алла Миколаївна (бабуся Каті, яка займається у «Пігмаліоні»)
   «Ставлюся до свята позитивно, але Перше квітня для мене від звичайного дня не відрізняється».

     Марина Бондарь (привела шестирічного сина в «Малюк»).
   «Перше квітня – це свято сміху. Намагалася сьогодні розіграти своїх друзів, але вони не «піддавалися». А на запитання журналістів «Чи можете розповісти веселу історію, розіграш, які відбувалися з вами?» Марина відповіла: «Краще не питайте» :).

   Світлана Дмитрівна Павлюченко (привела онука на заняття).
   «Перше квітня для мене свято. Сама нікого не розігрувала, а онука – розіграла мене. Прихожу забирати сьогодні її з дитячого садочку. Чекаю, поки вона вдягнеться. А вона мені: «Бабусю, дивись! Там пташка» і показує рукою в інших бік. Я й повернулася, забувши зовсім про те, що ми знаходилися в приміщенні».

   Тетяна Григорівна (швейцар).
   «Яке зараз свято, коли в країні таке твориться. Якось не до сміху. Хоча мене сьогодні намагалися розіграти хлопці. Не наші, не з ПДЮ. Вони мене запрошували скуштувати суші, пропонували буклет, який коштує 117 грн. А я їм сказала: нехай суші сюди приносять, тоді і будемо куштувати ці японські делікатеси».

   Також журналісти подарували всім опитаним паперові смайлики – вітання з Днем сміху, ці листівочки можна побачити на фото всіх сміливих, хто погодився поділитися з нами своїм гарним настроєм.

Анна Грицина
Вікторія Деменко
Карина Ігнатенко
Владислав Шаповал

   Фото: на першому фото – сплячий ведмедик, на другому – Валентина Іванівна, на третьому – Вікторія Постоєнко і Юлія Луговець, на четвертому – хлопці з ВХК «Мозаїка», на п'ятому – Марина Бондарь і Світлана Дмитрівна Павлюченко.

Ярослав Скрипка, Тетяна Григорівна

Фото: Анна Грицина