 Подарували велосипед − одразу сфотографую і виставлю в Інстаграм, знайшов нових друзів − обов'язково зроблю з ними селфі, з'явився хлопець − зараз же зміню статус ВК. Так, і ніяк інакше думає типовий користувач соціальних мереж. Та переш ніж це робити, задумайтесь, а що Ви знаєте про захист персональної інформації в Інтернеті?
Соціальні мережі − це спеціальні структури, які дозволяють користувачам створювати публічну анкету та підтримувати віртуальне спілкування. На сьогоднішній день 27 млн. українців користуються соцмережею Вконтакті, 11 млн. − Однокласниками, 3,2 млн. жителів країни − Фейсбуком та 430 тисяч − користувачі Твіттеру при загальність кількості населення України в 47 мільйонів.
Відкривши ярлик Опери відчуваєш себе ніби в ресторані: мережа на будь-який смак. І ти не вагаючись завантажуєш найкращі фото, вказуєш місце навчання та навіть номер мобільного. А що тут такого? Усі так роблять. Але ми будемо менш радісно дивитися на монітор комп'ютера, коли побачимо власні фото на небажаних сайтах чи на чужих сторінках. Та не дивуйтеся, адже розміщуючи власну інформацію на сторінках соцмереж, ви перетворюєте її з особистої на публічну. А публіка вже працює з нею так, як забажається.
Та достатньо залишити безглуздий чи образливий коментар на сторінці якогось користувача, і це може зіпсувати людині не лише настрій, а навіть життя. Кібербулінг − це новостворений термін для позначення образ, принижень та психологічного терору в Інтернеті. Прикро це казати, але 9 з 10 дітей молодшого шкільного віку в Україні − активні користувачі соціальних мереж, та жоден з них не знає, як правильно використовувати персональну інформацію, захиститися від образ та не піддаватися на провокації Інтернет-злодіїв. Та де ж їм цьому навчитися, адже такого в школі не розкажуть?
 Цього року в мене була можливість долучитися до проекту Британської ради в Сумах «Кібермайданчик». Це проект соціальної дії, спрямований на попередження ризиків, пов'язаних з використанням дітьми Інтернет-мережі. Ряд тренінгів і занять з підлітками та дітьми молодшого шкільного віку, який допоможе зупинити чисельні самогубства та психологічні травми. Минулого року новина про 9-класницю з Запоріжжя, яка вирішила зістрибнути з даху через те, що їй не сподобався коментар свого хлопця під фото іншої дівчини, облетіла увесь Інтернет-простір. Та, на жаль, це не стало уроком для інших.
Особисто я є постійним користувачем однієї соціальної мережі вже 4 роки. І за цей час встигла побачити десятки тих, хто був у відчаї через психологічні Інтернет-знущання. З кожним днем кількість користувачів соцмереж зростає, а кількість дітей з нормальною психікою − зменшується. Сідаючи за монітор, вибір залишається включно за нами. Не перетворюй особисте на публічне, аби потім не перетворювати власний профіль на видалену сторінку. У XXI столітті ми змушені захищати не лише територіальні кордони, а й віртуальні.
Ольга Кириленко | 
